Як Джек пішов шукати щастя

Як Джек пішов шукати щастя

А з даху на весь двір:

— КУ-КУ-РІ-КУ-У-У!

Незнайомець вискочив надвір швидше за вітер і більше не повертався.

Уранці Джек із друзями розпитали людей у найближчому селі. Виявилося, що речі з будинку належали багатьом місцевим жителям. Усе повернули власникам, а будинок виявився покинутою хатою лісника.

Селяни подякували мандрівникам і допомогли привести хатину до ладу. Хтось приніс дошки, хтось ковдри, хтось відро фарби, а пекар подарував цілий кошик булочок.

Джек подивився на своїх друзів і засміявся:

— Я вирушив шукати щастя й думав, що знайду десь скриню золота.

Кіт потерся об його ногу.

Пес махнув хвостом.

Коза весело мекнула.

Бик задоволено фиркнув.

Півень гордо випнув груди.

І Джек зрозумів: щастя вже йшло поруч із ним дорогою. Воно мало лапи, копита, крила, різні голоси й одну спільну рису — друзі завжди приходили один одному на допомогу.

Так вони й залишилися жити в лісовій хатині. А коли хтось питав Джека, чи знайшов він своє щастя, той відповідав:

— Знайшов. І знаєте що? Разом справді веселіше.

Нехай поруч завжди будуть друзі для сміливої мандрівки ♡